Як змінити чоловіка?

Ох як часто таке питання зустрічається на дівчачих форумах )))) Заміжні жінки вздовж і впоперек засипають форуми найважливішим питанням "Ну як мені його змінити?" Часто додають "Я вже і це пробувала, і таке, і сяке, і отаке, і фіолетове, і зелене, і жіночність, і строгість, і чіткі формулювання, і ведичні знання.... Я вже йому і служила, і наказувала - і ніфіга!  Він все одно лежить на дивані, мене не слухає, не допомагає, подарунки не дарує, гроші не заробляє, мрії мої не виконує і тра-ля-ля"  

Пишуть-пишуть..  І я така ж була.  Сама довгий час мучилась питаннями "Ну що ж я роблю не так? Я і те роблю, і те читаю, і стільки всього знаю, а воно ніфіга не працює.  Ну як так? Чому?" 

Кажуть, що жінка, виходячи заміж сподівається змінити свого чоловіка.  Чоловік, одружуючись, сподівається, що його обраниця ніколи не зміниться.  Але істина в тому, що обоє помиляються. 

І чоловік змінюється, і жінка.

Отже..

питання: ЯК ЗМІНИТИ ЧОЛОВІКА?

відповідь: НІЯК!

питання: ЗОВСІМ-ЗОВСІМ НІЯК???!!

відповідь: АБСОЛЮТНО НІЯК.

Неможливо змінити людину поки вона сама цього не захоче.

Що ж тоді робити нам, чарівним і неповторним?  - А нам, неповторним, не паритись чоловіком, а зайнятись собою )))   Манікюри, зачіски, похід на каву, прогулянка в парку, масаж, хоббі, танці, співи, малювання..  Є в мене знайомі дівчата, які кажуть "А в мене нема хоббі.."  Чесно кажучи, не можу собі уявити, чим ж займається жінка, в якої нема хоббі...  Хоча, мабуть можу..  Робить все, що "треба", і від цього в ній постійно збирається злість і претензії до всього на світі.  Або ж, буває так, що жінка займається своїми хоббі, сама того не розуміючи (наприклад, коли хоббі - прибирання, готування чи інша робота), але забороняє сама собі отримувати від своїх хоббі насолоду. 

Максимум свого натхнення, бажання і всього решту жінці вартує вкладати в себе.  Кожній з нас варто зрозуміти одну єдину річ - "Тільки щаслива я можу зробити мого чоловіка щасливим".  Якщо я зла, втомлена, з депресняком, з останніх сил готую чоловіку вечерю з п'яти страв, то думаєте він наїсться тих страв?  Ні.  Якими б вишуканими вони не були - разом з їжею чоловік зїсть мою злість, втому і депресняк.  Більше того - він заразиться моїми емоціями і нас вже буде двоє таких - злих, втомлених і депреснякових.  Класно.. Правда?  Я вважаю, що краще нехай в нас на вечерю буде гречка, приправлена моєю любовю, ніж голубці, які варились у моїй злості.  Ідеально, звичайно ж, - голубці з любов'ю, але як нема звідки тої любові взяти аж на голубці - то вибираю гречку. І нема на то ради )))))

Зараз скажу страшну річ. Виконую хатню роботу тільки коли в мене є настрій до неї.  Хочу приготувати п'ять страв - готую.  Хочу прибрати - прибираю.  Хочу в шафі перескладати одяг - те і роблю.  Але жодне "треба", коли я "не хочу" мене не заставить.  Хіба би якийсь форс-мажор..  І нічо - всі ситі і щасливі. 

Єдиний обовязок жінки - бути щасливою.  Це не означає, що на свій фейс треба натягнути маску "ящасливазабудь-якихобставин".  Це значить, що треба бути щирою перш за все з своїми емоціями.  Накипіла злість - злись, підступив до горла клубок - плач, хочеться сумувати - сумуй, радіти - радІй, але при будь-яких емоціях не варто ображати, критикувати, чи висловлювати претензії оточуючим.  Кожна з нас - сама господиня своїм емоціям, сама вибирає злитись їй чи ні.  То для чого відповідальність за свій вибір перекладати на чоловіка, дитину чи інших?  (Ох як мені важко це дається..  Але вчусь..)

Золоте правило сімї ЩАСЛИВА МАМА - ЩАСЛИВІ ВСІ.  Задоволена, кайфова, радісна (і щиро радіюча), позитивна, чарівна, жіночна, емоційна і завжди справжня жінка є магнітом, на який до сімї стягуються щастя, успіх і добробут.

Хочете, щоб чоловік встав з дивану? Сідайте сама на диван.  Можна так, як отут.  

Або, як на фото внизу.

  Хоч якось вмостіться.  Але сідайте вже на той диван!!